Думки у подарунок

Афоризми Ф. Кафки — відомі у всьому світі

·       Щастя виключає старість. Хто зберігає здатність бачити прекрасне, той не старіє.

·       Є два людські гріхи, з яких витікає решта,— нетерпіння й лінощі душі. Через своє нетерпіння людей вигнано з раю, а через лінощі вони не можуть туди повернутися…

·       Щасливим я був би тільки тоді, коли б зміг привести світ до чистоти, правди, сталості.

·        Зрозумій, що для щастя доволі клаптя землі, на якому вміщаються твої ноги.

·       Хто зрозумів усю повноту життя, той не знає страху перед смертю. Страх смерті це лише результат нездійсненого життя. Це вираження зради життя.

·      Я заздрю ​​молодим. Чим старше людина стає, тим більше розширюється її кругозір. А життєві можливості стають все менше і менше. До кінця залишається один лише погляд, один лише видих. У цей момент людина, напевно, оглядає все своє життя. У перший і останній раз.

·       Життя весь час відволікає нашу увагу; і ми навіть не встигаємо помітити, від чого саме.

·        Починаючи з певної точки, повернення вже неможливе. Цієї точки треба досягти. Істинний шлях йде по канату, який натягнутий не високо, а над самою землею. Він призначений, здається, більше для того, щоб об нього спотикатися, ніж для того, щоб йти по ньому.

·       Одна з найдієвіших спокус зла — заклик до боротьби.

·        Брешуть найменше, коли найменше брешуть, а не тоді, коли для цього менше всього приводів.

·        Теоретично існує цілковита можливість щастя: вірити в щось непорушне в собі і не прагнути до нього. Віра — це сокира гільйотини, так само важка, так само легка.

·      Ти можеш сторонитися страждань світу, це тобі дозволяється і відповідає твоїй природі, але, бути може, якраз це відсторонення і є єдине страждання, якого ти міг би уникнути.

·        Перша ознака початку пізнання — бажання померти. Це життя здається нестерпним, інше — недосяжним.